Режисерка Джорджія Оуклі та її команда розкрили деталі створення нової екранізації «Чуття і чуттєвості»
From left: Sense and Sensibility (Movie Tie-In) Book Cover; A still from Focus Features’ ‘Sense and Sensibility’ film.
Творча група нової екранізації роману Джейн Остін «Чуття і чуттєвості» поділилася подробицями створення картини, яка вийшла в кінопрокат 16 жовтня. У коментарях виданню The Hollywood Reporter сценаристка Діана Рід, оператор Арно Потьє, художниця з костюмів Ґрейс Снелл та художниця-постановниця Франческа Ді Моттола пояснили, чому вирішили відмовитися від глянцевої естетики костюмованих драм на користь підкресленого побутового реалізму.
Стрічка студії Focus Features відійшла від класичного візуального підходу, знайомого глядачам за картиною Енга Лі 1995 року. Замість пишних бальних зал із кришталевими люстрами автори нової версії показали напівтемні кімнати, освітлені лише свічками. Головні героїні Елінор і Маріанна Дешвуд, ролі яких виконали Дейзі Едґар-Джонс та Есме Крід-Майлз, постають у простому вбранні без коштовностей, а їхній дім виглядає затісним і вбогим.
Сценаристка Діана Рід зазначила, що прагнула зробити стрижнем сюжету не романтичні лінії, а стосунки між сестрами. У новій версії полковника Брендона зробили молодшим, щоб позбавити його статусу батьківської фігури, а образ Едварда Феррарса узгодили з внутрішнім почуттям обов'язку Елінор.
Реалізм побуту та природне освітлення
Художниця з костюмів Ґрейс Снелл свідомо відмовилася від ретельного прасування суконь героїнь, демонструючи їхню фінансову скруту після смерті батька. Тканини фарбували натуральними барвниками, щоб наблизити палітру до англійських ландшафтів, а поділ вбрання молодшої сестри навмисно залишали брудним після вуличних прогулянок.
Оператор Арно Потьє надихався історичною драмою Стенлі Кубрика «Баррі Ліндон» і повністю уникав LED-освітлення, віддаючи перевагу вольфрамовим лампам та полум'ю свічок. Картину знімали переважно на об'єктиви 35 і 50 міліметрів виключно в реальних інтер'єрах.
Зйомки маєтку Норленд-Парк відбувалися в старовинному будинку в Дорсеті, де збереглися потерті шпалери та вицвілі штори. Котедж Бартон облаштували у занедбаній будівлі в Девоні: команда настільки якісно відреставрувала кам'яні стіни й дах, що місцевий фермер залишив усі зміни собі.
Попри новий авторський підхід, творці тісно взаємодіяли зі спадщиною фільму 1995 року, співпрацюючи з костюмерним домом Cosprop. Автори сподіваються, що осучаснений тон стрічки зробить класику Джейн Остін доступнішою для нового покоління глядачів.
