На Нью-Йоркському кінофестивалі гучно презентували тригодинний документальний фільм про Елізабет Голмс від Нейтана Філдера та A24

На Нью-Йоркському кінофестивалі відбувся прем'єрний показ масштабного тригодинного документального фільму «You Can See Everything», присвяченого скандально відомій засновниці компанії Theranos Елізабет Голмс. Стрічку, створену режисерами Нейтаном Філдером («Репетиція») та Ленсом Оппенгаймом за підтримки незалежної кінокомпанії A24, презентували в залі Alice Tully Hall у Лінкольн-центрі. Показ зібрав понад 1100 глядачів і викликав бурхливу реакцію публіки, що супроводжувалася гучними вигуками в залі на кожному несподіваному повороті сюжету.

До цього моменту стрічку демонстрували лише на кінофестивалі в Теллурайді, тому нью-йоркська прем'єра стала першою нагодою для ширшої професійної спільноти та кіноманів оцінити новий резонансний проєкт. Головний програмний директор фестивалю Денніс Лім, представляючи роботу зі сцени, зауважив, що цей тригодинний фільм розгортає на весь хронометраж ту напругу та інтригу, яку інтернет відчув ще під час виходу першого хвилинного тизера. За понад два тижні документальна робота має надійти в ширший прокат.

Хронометраж картини чітко розділений за структурою та настроєм. Перші дві години мають відносно традиційний характер: Нейтан Філдер ставить прямі, часом незручні запитання Голмс у її родинному будинку безпосередньо перед початком відбування нею тюремного ув'язнення у 2023 році. Попри твердження колишньої підприємиці про те, що вона завжди говорить виключно правду, глядач постійно відчуває її недомовленість. Фінальна третя година кардинально змінює тон і набуває постмодерністської форми, наповненої фірмовими режисерськими маніпуляціями з реальністю.

Ідея проєкту виникла після зустрічі керівництва студії A24 з Елізабет Голмс. Представники компанії звернулися до Нейтана Філдера з пропозицією очолити фільмування, надавши йому повну свободу дій і можливість вийти з проєкту без будь-яких зобов'язань, якщо матеріал виявиться невиразним. Як зізнався сам Філдер, спочатку він сумнівався в доцільності роботи, оскільки вважав історію падіння Theranos уже достатньо дослідженою в медіа, проте подальший розвиток подій переконав його продовжити зйомки.

Голмс та її чоловік Біллі Еванс повністю відкрили свій дім для знімальної групи, пустивши всередину дві команди операторів на чолі з Філдером і Оппенгаймом із трьома камерами. Процес документування тривав кілька місяців. Автори зазначили, що подружжя виявилося водночас відкритим і вкрай загадковим об'єктом для спостереження, постійно змушуючи знімальну групу переглядати власні висновки щодо їхньої щирості та мотивів.

Цікавою деталлю виробництва стало те, що Голмс, схоже, взагалі не була знайома з попередньою специфічною творчістю Філдера, відомого своїми експериментами над сприйняттям реальності. У результаті прагнення засудженої підприємиці реабілітувати власну репутацію зіткнулося з авторським методом режисера, який майстерно викриває маніпуляції та зберігає цілковитий контроль над фінальним монтажем історії.

Виступаючи перед аудиторією після показу, постановники з гумором прокоментували внутрішні протиріччя, з якими стикалися під час роботи над фільмом. Ленс Оппенгайм наголосив, що всі учасники процесу переживали подібні моменти когнітивного дисонансу, а Філдер зізнався, що й досі намагається до кінця усвідомити цей досвід, відчуваючи водночас показну щирість героїні та її схильність до обману.

На завершення вечора творці стрічки звернулися до присутніх у залі з проханням уникати розкриття сюжетних поворотів і концептуальних рішень фільму. Режисери підкреслили, що хочуть зберегти для майбутніх глядачів той самий ефект невідомості та непередбачуваного відкриття, через який вони самі проходили крок за кроком під час багатомсячних зйомок.