Нейтан Філдер відповів на критику нестандартних прийомів у гіті «Ти можеш побачити все»

Ron Howard, Rory Kennedy, Scott Feinberg and Julia Loktev look on as Nathan Fielder speaking during the 'Docs to Watch' panel at the SCAD Savannah Film Festival.
Співрежисер нашумілої документальної картини про Елізабет Голмс «Ти можеш побачити все» Нейтан Філдер під час кінофестивалю SCAD у Саванні прокоментував незвичні прийоми свого фільму. На панельній дискусії Docs to Watch, яку організувало видання The Hollywood Reporter, кінематографісти й члени документальної гілки Кіноакадемії обговорили феноменальний комерційний успіх проєкту та його художню форму.
Стрічка режисерів Нейтана Філдера та Ленса Оппенгейма вже заробила майже $50 мільйонів у кінопрокаті США. Це стало рекордним вікендом для релізу менш ніж у тисячі кінотеатрів з часів «Бората» 2006 року, а також найуспішнішим відкриттям серед документальних робіт після гіта Майкла Мура «Фаренгейт 9/11».
Дискусія щодо критеріїв Кіноакадемії
Модератор зустрічі звернув увагу на те, що документальна секція Американської кіноакадемії нерідко ігнорує касові або надто сміливі роботи, що звертаються до інсценізацій і художніх експериментів. Проте присутні на зустрічі оскарівські академіки публічно підтримали підхід авторів стрічки.
Зокрема режисер Амір Бар-Лев зазначив, що буквальна фіксація подій камерою не гарантує справжньої правдивості, згадавши маніфест Вернера Герцога про екстатичну правду. На його думку, відтворення та розіграші дозволяють глибше показати суть історії, а премія «Оскар» має вручатися за майстерність і форму, а не лише за важливість порушеної соціальної теми. Лауреатка премії Елізабет Чай Васархелі додала, що переповнені кінозали в Мангеттені свідчать про важливу подію для всього жанру.
Прагнення автентичності
Сам Нейтан Філдер наголосив, що не прагнув навмисного епатажу чи суперечливих методів, але хотів створити чесний портрет подій. За його словами, присутність знімальної групи завжди неминуче впливає на поведінку героїв перед об'єктивом.
Філдер підкреслив, що відмова від реконструкцій зробила б історію менш правдивою, оскільки автори приховали б від глядача залаштунковий контекст. Режисер висловив надію, що масштабний інтерес до його фільму поверне широкий глядацький попит до всієї документалістики в кінотеатрах.








