Мішель Єо розповіла про зйомки в «Той, хто біжить по лезу 2099» та відмовилася від режисерських амбіцій

Оскароносна акторка Мішель Єо виступила на пресконференції в межах Пусанського міжнародного кінофестивалю, де розповіла про участь у майбутньому науково-фантастичному мінісеріалі «Той, хто біжить по лезу 2099» від Prime Video. Усі вісім епізодів проєкту дебютують на стримінговому сервісі 25 листопада 2026 року, а невдовзі зірка вирушить на New York Comic Con для презентації шоу.

У серіалі шоуранерки Сілки Луїзи та продюсера Рідлі Скотта акторка виконала роль реплікантки Олвен, яка наближається до завершення життєвого циклу й стає напарницею новобранки Кори у виконанні Гантер Шафер. Єо назвала роботу над проєктом дивовижною подорожжю у всесвіт реплікантів і людей та високо оцінила співпрацю з партнеркою по касту й продюсерською компанією Alcon Entertainment.

Відповідаючи на запитання журналістів про можливий режисерський дебют, Мішель Єо категорично відкинула таку перспективу. Акторка пояснила, що щиро захоплюється продюсуванням та акторством, однак вважає режисуру професією, яка повністю позбавляє особистого життя і вимагає надзвичайного авторського бачення, тому вона воліє підтримувати талановитих постановників.

На кінофестивалі в Пусані зірка отримала почесну нагороду «Азійський кінематографіст року» та висловила палке бажання знятися в південнокорейських авторів, зокрема у Пон Чжун Хо чи Пак Чхан Ука. Вона також зазначила, що активно стежить за корейським кінематографом і з нетерпінням чекає на новий фільм Лі Чхан Дона «Possible Love».

У межах фестивальної програми Єо також презентувала стрічку «It’s My Time» режисерки Бай Сюе, яка стала її поверненням до китайськомовного кіно. У байопіку акторка зіграла мешканку будинку для літніх людей Чжао Яньхун — прототипом героїні стала реальна вчителька математики Чжао Веньїн, яка встановила рекорд зі швидкісного складання кубика Рубіка із зав'язаними очима у віці понад 60 років.

Згадуючи свій кар'єрний шлях, акторка пригадала труднощі зі стереотипними ролями в Голлівуді після фільму про Джеймса Бонда «Завтра не помре ніколи» та роботу над класичною стрічкою «Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся», де фінальну драматичну сцену довелося знімати з ногою на спеціальній коробці через нещодавню операцію на коліні.