«Безбашенні»: чому британська горор-комедія 2016 року стала ідеальною спадкоємицею «Баффі»

Британський комедійний горор-серіал «Безбашенні» 2016 року став однією з небагатьох телевізійних історій, яка зуміла відтворити унікальний тон і кемпову атмосферу культового проєкту «Баффі — переможниця вампірів». Як зазначає видання Collider, шестисерійне шоу каналу E4, яке на міжнародному рівні виходило на платформі Netflix, запропонувало глядачам свіжий погляд на боротьбу з темними силами крізь призму дорослішання.

Сюжет серіалу розгортається навколо звичайної працівниці боулінгу Емі, яку зіграла Кара Теоболд. Дівчина з полегшенням дізнається, що не збожеволіла: її здатність бачити демонів, невидимих для звичайних людей, виявляється реальним даром. Незабаром вона знайомиться з іншою мисливицею Ракель у виконанні Сьюзан Вокоми, яка рятує її під час першого зіткнення зі злом і допомагає звикнути до надприродного світу.

На відміну від Баффі Саммерс, яка змушена була нести свій тягар обраної майже наодинці, головні героїні серіалу об'єднуються у згуртований тандем. Хімія між протилежними за характерами персонажками стала головною рушійною силою проєкту. Дівчата не просто виганяють демонів, що здатні бездоганно маскуватися в людському суспільстві, але й підтримують одна одну в складний період дорослішання.

Окрім динамічних бойових сцен і специфічного британського гумору, серіал встиг вибудувати інтригуючу міфологію. Зокрема, персонаж Ракель виявилася напівдемоном, народженим від батька на ім'я Сойєр, що відкривало широкі можливості для подальшого розвитку сюжетних ліній.

Попри ідеальний рейтинг 100% на Rotten Tomatoes від критиків, проєкт був передчасно закритий стримінговим сервісом Netflix та британським мовником E4 лише після шести епізодів. В огляді підкреслюється, що зухвалі діалоги, розкута поведінка героїнь і жіноча автономія могли випередити свій час у 2016 році, проте сьогодні такий самобутній оригінальний контент залишається вартим уваги шанувальників жанру.