«Midday Meal» Маджида Маджиді: критики Variety оцінили нову драму про відчайдушну боротьбу за сільську школу в Ірані

Видання Variety опублікувало рецензію на нову соціальну драму «Midday Meal» іранського режисера Маджида Маджиді, найбільш відомого за номінованою на премію «Оскар» стрічкою «Діти небес». Нова картина кінематографіста досліджує тему базового права на їжу та виснажливої боротьби за виживання в умовах повної відсутності державної опіки.

Сюжет стрічки розгортається у віддаленому й посушливому селі Ґооранкеш. Головний герой — контрактний учитель Давуд Соулан у виконанні Мохаммада Рахімі, чия посада та саме існування школи виявляються під загрозою. Після смерті місцевого благодійника його спадкоємці припиняють фінансувати шкільні ланчі. Без щоденного харчування діти швидко покинуть заняття, що неминуче призведе до закриття навчального закладу впродовж кількох тижнів.

Моральні компроміси та нелегальний промисел

Щоб не допустити закриття закладу, Соулан вдається до відчайдушних дій: він переселяється жити прямо до школи задля економії на оренді та починає займатися контрабандою пального. За спостереженням Variety, режисер навмисно ускладнює образ педагога, уникаючи прямолінійного образу ідеаліста. Прагматизм героя поступово витісняє альтруїзм: він неохоче приймає дітей з інших сіл і висловлює невдоволення матері, яка ділиться їжею з гостями.

Акторська гра Мохаммада Рахімі тонко передає внутрішній конфлікт і вразливість персонажа, мотиви якого часом викликають сумніви навіть у другорядних героїв. Поведінка Давуда демонструє, як безвихідь підштовхує людину до вимушеного обману та компромісів із совістю, особливо коли під його опіку потрапляє хворий літній чоловік.

Критика бюрократичної системи

Окрему увагу в стрічці приділено байдужості офіційних інституцій до проблем віддалених регіонів. Зустрічі вчителя з правоохоронцями та представниками міністерства освіти лише посилюють напругу: чиновники підозріло ставляться до його самостійної ініціативи й картають за сумнівну поведінку, не пропонуючи натомість жодної матеріальної підтримки для дітей.

Variety підкреслює, що Маджид Маджиді відмовляється від повчального тону та знімає історію в стриманій, реалістичній манері. Попри похмурий соціальний контекст, стрічка знаходить місце для проявів людської солідарності, доводячи, що складні життєві ситуації рідко мають однозначні моральні оцінки.