Режисер «Глиноликого» пояснив відмову від класичного лиходія Бейзіла Карло на користь Метта Гейґена

Ілюстрація до матеріалу «Режисер «Глиноликого» пояснив відмову від класичного лиходія Бейзіла Карло на користь Метта Гейґена»
Режисер боді-горору «Глиноликий» Джеймс Воткінс пояснив, чому новий фільм кіновсесвіту DC Studios зосередився на Метті Гейґені, а не на першому канонічному носії цього псевдоніма Бейзілі Карло. В інтерв'ю Variety постановник зазначив, що разом зі сценаристом Майком Фленаґаном вони ретельно досліджували історію персонажа в коміксах, проте класична концепція виявилася надто архаїчною для сучасного переосмислення.
За словами Воткінса, оригінальний образ Бейзіла Карло надмірно прив'язаний до золотого віку Голлівуду та класичних готичних горорів. Його історія апелювала до традицій епохи Бориса Карлоффа, що занадто ускладнювало адаптацію персонажа у відносно сучасному контексті. Натомість Метт Гейґен запропонував кінематографістам більшу драматургічну гнучкість і глибший емоційний зв'язок із сучасною аудиторією.
Поєднання коміксних канонів
Команда стрічки не стала копіювати першоджерела дослівно, а скомбінувала деталі з різних епох DC. У класичних коміксах 1960-х років Метт Гейґен був водолазом, який отримав надприродні сили змінювати тіло після контакту з радіоактивною речовиною в підводній печері. Творці нового фільму натомість адаптували версію з культового мультсеріалу «Бетмен» дев'яностих років, де Гейґена зобразили саме актором.
Перший Глиноликий у виконанні Карло дебютував у 1940 році в «Detective Comics» як колишня зірка кіно, котра втрачає глузд через ремейк власного гіта без його участі. Спочатку він узагалі не володів магічними чи мутаційними силами, а вбивав знімальну групу в масці з глини. Гейґен же, створений 1961 року, приніс образу фірмову суперздатність повної тілесної трансформації, що ідеально підійшло для нового боді-горору.








