Дзедзе Такахіса на Токійському кінофестивалі закликав індустрію знімати оригінальне кіно

На Токійському міжнародному кінофестивалі відбувся майстерклас японського режисера Дзедзе Такахіси, чия нова робота «Сукіякі» відкрила цьогорічний кіноогляд. Під час зустрічі в межах фестивальної програми Tokyo Talk постановник обговорив свій ранній досвід у незалежному кінематографі та підняв питання сучасної кризи ідей у кіноіндустрії, як повідомляє видання Variety.

Звертаючись до поточної ситуації на ринку, постановник наголосив на небезпеці надмірної орієнтації на вже відому інтелектуальну власність. За словами кінематографіста, продюсери часто бояться запускати проєкти без літературної чи комерційної основи, вважаючи успіх першоджерела гарантією популярності майбутньої адаптації.

Від незалежного еротичного кіно до визнання

Дзедзе Такахіса розпочав кар'єру наприкінці 1980-х років у жанрі «рожевого фільму» (pink film) — специфічної японської м'якої еротики, яка водночас слугувала експериментальним майданчиком для молодих авторів. У 1989 році він зняв дебютну картину, а згодом разом із колегами Сано Кадзухіро, Сато Тосікі та Сато Хісаясу увійшов до неформального об'єднання «Чотири небесні королі».

Незважаючи на суворі вимоги показувати еротичні сцени кожні десять хвилин, режисер зазначив, що автори тоді мали значну художню свободу. Вони торкалися гострих соціальних тем, кримінальних історій від імені жінок та містичних настроїв молоді того часу. Пізніше їхні роботи показували на міжнародних фестивалях, зокрема в Роттердамі, що закріпило авторитет режисерської хвилі.

Шлях у мейнстрім та захист оригінальних ідей

У 1997 році Дзедзе перейшов до комерційного кіно з підлітковим горором «Коккурі-сан», проте продовжував поєднувати незалежні проєкти з масовими. Однією з найпомітніших його робіт стала майже п'ятигодинна драма помсти «Історія небес» 2010 року, яка здобула приз ФІПРЕССІ в секції «Форум» Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Режисер зізнався, що хоча сам працював з адаптаціями бестселерів, зокрема над успішним двосерійним детективним трилером «64» у 2016 році, його найбільше надихають первинні задуми. На його переконання, саме вільні від комерційних рамок авторські сценарії мають унікальну силу, якої сьогодні бракує індустрії.