«Street Fighter: Вуличний боєць»: чому нова кіноадаптація файтингу розчарувала західних критиків

Ілюстрація до матеріалу. Photograph: Mark Rogers/PARAMOUNT PICTURES, CAPCOM AND LEGENDARY
Екранізація культової серії файтингів Capcom «Street Fighter: Вуличний боєць» стартувала у світовому прокаті, проте отримала стриманий прийом професійних оглядачів. Як зазначає видання The Guardian у своїй рецензії, попри нещодавній підйом якості ігрових адаптацій, стрічка виявилася надто хаотичною та незв'язною. Початковий реліз відбувся в Австралії, а прем'єра в кінотеатрах США та Великої Британії призначена на 16 жовтня.
Сюжет картини розгортається навколо класичного бійцівського турніру світового масштабу, таємно організованого лиходієм М. Байсоном. Головні герої Кен, якого зіграв Ноа Сентінео, та Рю у виконанні Ендрю Кодзі возз'єднуються після тривалого конфлікту. Попри просту зав'язку, оповідь розпадається на фрагменти, намагаючись водночас показати історію десятків знайомих фанатам персонажів.
Ностальгія та атмосфера дев'яностих
Автори бойовика зробили головну ставку на фан-сервіс та естетику початку 1990-х років. У фільмі з'являються характерні канонічні прийоми, наприклад сотня ляпасів сумоїста Е. Хонди чи коронний удар Ґайла. Ностальгійний настрій підкреслюють аніме-флешбеки, стилізовані кліпи MTV того періоду та гіти хіп-хопу від MC Hammer і Montell Jordan.
Однак критика підкреслює, що такий підхід працює переважно як поверхневий стимул спогадів для давніх шанувальників. Постійне перемикання між сюжетними арками, запозиченими з ігор та анімаційних спінофів, створює враження сумбурного монтажу, за яким губиться цілісна драматургія змагання.
Яскраві образи та постановочні бої
Попри загальну плутанину в сценарії, рецензенти виокремлюють низку переконливих акторських робіт і хореографію сутичок. Особливу похвалу здобула Калліна Лян у ролі Чунь-Лі, яка не лише продемонструвала вражаючу бойову пластику ніг, але й наділила героїню прямолінійною іронією. Вона регулярно висміює пафосні монологи напарників, заземлюючи абсурдність того, що відбувається на екрані.
Також колоритними названі появи інших персонажів: реслер Коді Роудс втілив самовпевненого полковника Ґайла, індійський майстер бойових мистецтв Відют Джамвал зіграв Дгалсіма, а комік Ендрю Шульц постав у ролі менеджера Кена. Серед сцен вирізняються готельна бійка Кена з Рю, сповнена несподіваного гумору, та жорстокий поєдинок Кена проти боксера Балрога, якого зіграв репер 50 Cent.
У підсумку рецензенти зауважують, що новий фільм багато в чому повторює помилки попередніх адаптацій жанру. Стрічка активно іронізує над власною наївністю, проте не намагається піднятися вище знайомих кліше, залишаючись суто нішевою розвагою для тих, хто сумує за аркадними іграми минулого.








