«Тварини» Бена Аффлека вийшли на Netflix: критики The Guardian назвали трилер млявим і передбачуваним

На платформі Netflix 9 жовтня відбувся реліз кримінального трилера «Тварини», режисером і виконавцем головної ролі в якому виступив Бен Аффлек. Як зазначає оглядач видання The Guardian, попри зірковий акторський склад і жанрову зав'язку навколо викрадення дитини на тлі виборчої кампанії, стрічка виявилася несподівано млявою та беззубою.

Сюжет картини зосереджений на Марку Кімболлі, якого зіграв сам Аффлек. Його персонаж — незалежний кандидат на посаду мера Лос-Анджелеса із заплутаною біографією колишнього вчителя, юриста й ветерана війни в Перській затоці. Герой вкладає сімейні статки у фінальний етап передвиборчих перегонів, проте в ніч на Геловін отримує звістку про викрадення свого сина Денні, якого втілив Крістофер Вудлі. Зловмисники вимагають викуп у розмірі 7 мільйонів доларів, яких кандидат просто не має.

Камерний конфлікт замість напруженого трилера

Марк та його дружина Еббі, роль якої виконала Керрі Вашингтон, панікують і вступають у запеклі суперечки щодо порятунку дитини. Головний радник політика Сем у виконанні Стівена Юна пропонує найняти таємничу спеціалістку з розв'язання делікатних проблем, яку зіграла Джилліан Андерсон. Її послуги коштують великих грошей, а фінансове становище сім'ї безпосередньо залежить від перемоги у виборах та обов'язкової присутності кандидата на вечірньому заході.

Утім, на думку критика The Guardian, потенційно напружена зав'язка швидко згасає. Значна частина 100-хвилинного хронометражу розгортається в замкнених просторах розкішного маєтку Кімболлів і більше нагадує театральну п'єсу. Сценарій, над яким разом із Аффлеком працювали Біллі Рей і Коннор О'Макінтайр, не дає персонажам глибини, змушуючи їх ходити колами навколо другорядних секретів, а викрадач спілкується за допомогою банального модулятора голосу.

Порівняння з класикою та візуальний стиль

Окремий сюжетний поворот у середині фільму автор рецензії вважає прямим омажем стрічці Акіри Куросави «Рай та пекло», нещодавно переосмисленій Спайком Лі. Проте «Тварини» не пропонують свіжого бачення міського середовища: фінальна кульмінація в басейні річки Лос-Анджелес виглядає вторинною, а висловлювання щодо місцевої політики зведено до спрощених тез.

Попри харизматичну гру самого Аффлека в образі напруженого кандидата та ефектну Джилліан Андерсон, робота досвідченого оператора Роберта Елсвіта страждає від стерильної картинки стримінгового формату. The Guardian підсумовує, що новому фільму Аффлека бракує колишньої режисерської амбітності «Бувай, дитинко, бувай» і напруги «Міста», перетворюючи картину на гладкий, але невиразний контент.