«Три аміґо» тримають стрій: Ґільєрмо дель Торо та Альфонсо Куарон захистили «Діґґера» Іньярріту від критики

На тлі стрімкого падіння касових зборів масштабної сатири «Діґґер» із Томом Крузом у головній ролі на захист режисера Алехандро Ґ. Іньярріту виступили його найближчі колеги — Ґільєрмо дель Торо та Альфонсо Куарон. Дель Торо різко розкритикував публікацію видання IGN, у якій глядачам радили заощадити гроші та дочекатися виходу стрічки на стримінгах, назвавши таку позицію дріб'язковою й відзначивши високі художні амбіції та кінотеатральний розмах проєкту з бюджетом близько 180 мільйонів доларів. Зі свого боку Куарон опублікував добірку нищівних рецензій минулих десятиліть на картини, які згодом отримали культовий статус і визнання шедеврів, серед яких «Той, хто біжить по лезу», «2001: Космічна одіссея», «Метрополіс» і «Сяйво».

Ця публічна солідарність стала черговим проявом майже тридцятилітньої співпраці легендарного мексиканського тріумвірату кінематографістів, відомого в Голлівуді як «Три аміґо». Куарон і дель Торо познайомилися наприкінці 1980-х років під час роботи над телевізійними проєктами в Мексиці, зокрема над культовим серіалом-антологією «La Hora Marcada» компанії Televisa, де також починав свій шлях майбутній триразовий лауреат премії «Оскар» оператор Еммануель Любецкі. Іньярріту, який спершу будував кар'єру на радіостанціях Мехіко та в рекламі, познайомився з Куароном у середині 1990-х років, коли той уже працював у Голлівуді та став для нього наставником.

Творчий союз тріо остаточно сформувався навколо дебютного фільму Іньярріту «Сука-любов» (2000). Куарон переконав колегу показати стрічку дель Торо, який після перегляду заявив постановнику, що той зняв шедевр, але фільм є занадто довгим, після чого особисто приїхав до Мехіко допомагати з монтажем. Відтоді режисери регулярно виступали неофіційними радниками, внутрішніми критиками й редакторами проєктів один одного, від «І твою маму теж», «Гравітації» та «Бердмена» до «Багряного піку». У 2007 році постановники навіть формалізували свої зв'язки, заснувавши спільну виробничу компанію Cha Cha Cha Films та уклавши контракт зі студією Universal.

Згодом особисті та ризиковані авторські фільми мексиканських режисерів перетворилися на надприбуткові голлівудські хіти. «Бердмен» Іньярріту вартістю 18 мільйонів доларів зібрав у світовому прокаті понад 100 мільйонів, «Форма води» дель Торо заробила майже 200 мільйонів за бюджету близько 20 мільйонів, «Гравітація» Куарона принесла близько 700 мільйонів, а надскладний у виробництві вестерн «Легенда Г'ю Гласса» перетнув позначку в 530 мільйонів доларів. Починаючи з перемоги Куарона у 2014 році, троє постановників встановили унікальний рекорд Американської кіноакадемії, вигравши режисерський «Оскар» п'ять разів за шість років.

Стрічка «Діґґер» стала першим великим голлівудським студійним проєктом Іньярріту після «Легенди Г'ю Гласса» та виходу авторської іспаномовної драми «Бардо» для Netflix у 2022 році. Ідея картини виникла ще десять років тому, а сценарій режисер писав разом із мексиканською драматургинею Сабіною Берман з 2017 року. Проєкт отримав остаточне «зелене світло» та дев'ятизначний бюджет лише після того, як головну роль погодився виконати Том Круз, однак цього разу масштабна авторська ставка в прокаті не спрацювала.

Невдалий старт «Діґґера» розгортається на тлі загальної кризи високобюджетного авторського кіно в Голлівуді: роком раніше схожих фінансових труднощів зазнала науково-фантастична стрічка «Міккі 17» Пон Джун Хо вартістю понад 100 мільйонів доларів. В умовах масштабних ринкових перерозподілів та поглинання Warner Bros. студією Paramount студії дедалі менше схильні довіряти авторським блокбастерам стомільйонні бюджети, проте всередині «Трьох аміґо» непохитна підтримка та віра в амбітні задуми одне одного залишаються незмінними вже чверть століття.