A24 висуне Аманду Сайфред на «Оскар» за гібридний документальний фільм «Ти можеш побачити все»

Ілюстрація до матеріалу «A24 висуне Аманду Сайфред на «Оскар» за гібридний документальний фільм «Ти можеш побачити все»»
Студія A24 планує розгорнути оскарівську кампанію для Аманди Сайфред за її участь у гібридній документальній картині «Ти можеш побачити все», про що повідомляє видання Variety. Стрічка, яка вийшла на кіноекрани минулого тижня, вже претендує на статус одного з найкасовіших документальних фільмів у світовій історії.
У новому проєкті режисерів Нейтана Філдера та Ленса Оппенгейма акторка постає як у ролі самої себе, так і повертається до образу засновниці скандального стартапу Theranos Елізабет Голмс. Раніше виконання цієї ролі в мінісеріалі 2022 року «Вибула» вже принесло Сайфред нагороди «Еммі» та «Золотий глобус».
Поєднання документалістики та акторської гри
Поява Сайфред розмиває межі між класичною акторською грою та документальним спостереженням. Більшу частину екранного часу вона реагує на події в реальному часі, відвідує чоловіка засудженої підприємниці Біллі Еванса, знайомиться з їхніми дітьми та реконструює спогади Філдера про спілкування з Голмс перед її ув'язненням.
Видання Variety наголошує, що участь Сайфред перетворилася на публічне дослідження акторської професії та моральної відповідальності перед реальними прототипами. Акторка відкрито розмірковує про художній вимисел у шоу «Вибула», яке аудиторія часто сприймала за чисту правду, і намагається осмислити наслідки драматизації долі живої людини.
Оскарівські перспективи та рідкісний прецедент
Потенційне висунення на премію Американської кіноакадемії стане рідкісним прецедентом для документального кіно. Експерти нагадують про номінацію Марії Бакалової за другу частину «Бората», де акторка також взаємодіяла зі справжніми людьми, однак випадок Сайфред є унікальним через рівень особистої вразливості в кадрі.
Для самої Сайфред, яка раніше номінувалася на «Оскар» за драму «Манк» Девіда Фінчера, ця поява стала новим професійним піком. Її участь у стрічці вивела картину далеко за рамки звичайної оскарівської кампанії, поставивши перед індустрією складні питання про межі акторської гри.








