Секрети створення трилера «Веріті»: Майкл Шоволтер і Коллін Гувер розповіли про роботу над екранізацією

Психологічний трилер «Веріті», знятий за однойменним романом-бестселером 2018 року письменниці Коллін Гувер, стартував у кінопрокаті. Творці стрічки — режисер Майкл Шоволтер та сама авторка книги — розповіли про складний процес адаптації історії, головною рисою якої залишається навмисна відсутність однозначної розгадки та моральна неоднозначність усіх дійових осіб.

Сюжет картини зосереджений на письменниці-початківиці Ловен у виконанні Дакоти Джонсон, яку наймають дописати популярну серію романів відомої авторки Веріті Кроуфорд, зіграної Енн Гетевей, після того, як та була паралізована внаслідок аварії. Оселившись у будинку родини Кроуфордів разом із чоловіком письменниці Джеремі, роль якого виконав Джош Гартнетт, та їхнім сином Крю (Брейді Вагнер), Ловен натрапляє на незавершений автобіографічний рукопис Веріті. У ньому містяться шокуючі зізнання про навмисне вбивство однієї з доньок, проте знайдений згодом лист стверджує, що рукопис був лише вигаданою письменницькою вправою.

Коллін Гувер пригадала, що під час написання книги зрозуміла непотрібність чіткого фіналу лише за два тижні до здачі рукопису. За її словами, первісно вона сприймала всі події виключно через перспективу Ловен від першої особи та поділяла її розгубленість, проте перегляд готової кіноадаптації змусив її знову засумніватися в істині. Режисер Майкл Шоволтер додав, що також свідомо зберігає нейтралітет і вважає таку невизначеність головною силою жанру психосексуального трилера.

Збереження інтриги вимагало кропіткої роботи на етапі постпродакшну та монтажу. Шоволтер розповів, що знімальна група створила багато тестових версій стрічки й демонструвала їх глядачам, щоб з'ясувати, чи прагне аудиторія чіткої відповіді про те, хто є справжнім лиходієм. У підсумку творці переконалися, що найбільше емоційне враження справляє саме відчуття тривожної невизначеності. На сприйняття фіналу впливали навіть найдрібніші деталі — наприклад, те, як героїня Дакоти Джонсон одягає сонцезахисні окуляри.

Одним із найскладніших творчих викликів стало візуальне відтворення процесу читання. Режисер порівняв знайдений рукопис із Перснем із «Володаря перснів», зазначивши, що текст манить персонажів і поступово заволодіває їхньою свідомістю. Аби сцени читання не виглядали нудними, Шоволтер перетворив спогади на динамічні кінематографічні флешбеки, що високо оцінила авторка книги, яка спершу найбільше непокоїлася саме через цей елемент адаптації.

Фільм також підкреслює ненадійність інших головних героїв. Зокрема, Ловен не обурюється, коли дізнається про брехню Джеремі щодо того, хто саме обрав її для завершення серії, а навпаки зближується з ним. Коли ж Джеремі після прочитання рукопису душить Веріті, Ловен радить замаскувати вбивство під нещасний випадок. Енн Гетевей зазначила, що не довіряє ані Ловен, яку вважає не зовсім здоровою людиною у вічній ролі жертви, ані запальному Джеремі, зараховуючи себе до прихильників правдивості виправдального листа.

Попри сумнівні дії героїв, які позбулися тіла Веріті в озері та згодом почали нове життя в очікуванні спільної дитини, Шоволтер вважає цю історію глибоким дослідженням відносності моралі. На думку авторки роману Коллін Гувер, завдяки режисурі у виконанні Гетевей виникли одразу три різні жіночі образи: жінка з рукопису, паралізована Веріті в теперішньому часі та авторка листа. Письменниця також пожартувала, що якщо колись повернеться до цього всесвіту з історією про дорослого травмованого сина Крю, то обов'язково звернеться до Шоволтера за порадою.