Учасник комедії «Алі Джи: Хто я?» заявив, що переграв Сашу Барона Коена та знав про розіграш

Ілюстрація до матеріалу. Photograph: Ali G: Who Iz I?
Один із ключових фігурантів нового сатиричного фільму «Алі Джи: Хто я?» Джошуа Лаудермілк стверджує, що повністю усвідомлював пародійний характер зйомок, попри твердження авторів стрічки про зворотне. В інтерв'ю виданню The Guardian 54-річний актор-початківець із Північної Кароліни розповів, що розпізнав коміка Сашу Барона Коена на ранньому етапі роботи, але вирішив свідомо продовжувати грати ультраправого прихильника руху MAGA.
У комедії персонаж Коена — колишній експерт Моссаду полковник Ерран Морад — вербує американських громадян для охорони кордону за допомогою бутафорської зброї. Разом із головою осередку Республіканської партії округу Ель-Пасо Майклом Абудом Лаудермілк брав участь у постановочній операції з викрадення дитини вигаданого наркобарона, де використовувався протез немовляти. У фільмі окремо стверджується, що обидва чоловіки були щирими жертвами пранку.
Відбір через оголошення та перші підозри
Історія Лаудермілка розпочалася у вересні 2025 року, коли він відгукнувся на оголошення платформи Craigslist від неіснуючої організації American Citizen Initiative. Учасникам за компенсацію у 300 доларів і витрати на дорогу пропонували приєднатися до патріотичного заходу з питань міграційної кризи. Лаудермілк, який нещодавно втратив роботу, зізнався, що погодився на пропозицію суто через фінансові труднощі та вирішив зімітувати ультраправі погляди під час відбору.
Після відеоспівбесіди продакшн запросив його до Каліфорнії, запропонувавши загальний гонорар у розмірі 1700 доларів і покриття витрат. За словами Джошуа, перші сумніви щодо серйозності заходу з'явилися ще під час зустрічі на базі студії карате, коли його познайомили з «ізраїльським командиром», чий вигляд одразу здався підозрілим. Остаточно він упізнав Коена в той момент, коли комік презентував абсурдну муляжну зброю з курком незвичайної форми.
Подвійний блеф та імпровізація на майданчику
Зрозумівши ситуацію, Лаудермілк поставив собі за мету не виходити з образу й довести розіграш до абсурду за власними правилами. Він намагався підтримувати впевненість другого учасника, Майкла Абуда, який сприймав усе за чисту монету і згодом назвав творців брехунами та висловив намір звернутися до суду. На противагу партнерові, Лаудермілк отримував задоволення від процесу і сприймав складні епізоди з брудом та бутафорським немовлям як можливість перевірити свої здібності до комедії.
Після зйомок Лаудермілк опублікував кілька публічних дописів у соціальних мережах, прямо зазначивши багатогодинну спільну роботу з Коеном, проте продюсери комедії не звернули на це уваги. Представники фільму в коментарі виданню підтвердили свою позицію, що Лаудермілк не був посвячений у деталі жарту. Сам актор не боїться осуду та вважає участь у картині шансом розпочати нову професійну кар'єру.
Контекст події
Повнометражна картина стала режисерським дебютом Саші Барона Коена у повному метрі. Новий фільм побудований як серія розіграшів у реальному часі, на відміну від художньої комедії 2002 року «Алі Джи в парламенті».








