Мільчо Манчевський представив у Токіо чорну комедію та розповів про цензуру й новий фільм

'Sister Brother Manhole Cover'
Північномакедонський режисер Мільчо Манчевський провів світову прем'єру своєї восьмої повнометражної стрічки під назвою Sister Brother Manhole Cover на Токійському міжнародному кінофестивалі, де картина змагається в основному конкурсі. В інтерв'ю виданню The Hollywood Reporter лауреат «Золотого лева» поділився подробицями створення проєкту, роздумами про сучасну індустрію та власний досвід протистояння державній системі.
Нова робота кінематографіста порушує питання прірви між багатими та бідними верствами суспільства, досліджуючи водночас беззастережну любов між братом і сестрою та тему материнства на тлі маргінального середовища. За словами Манчевського, ідея народилася з мотивів македонських народних пісень, а формат чорної сатири дав змогу уникнути моралізаторства, властивого сучасним кінофестивальним трендам.
Критика моралізаторства та конфлікт із державою
Режисер гостро розкритикував явище, яке він назвав неосоціалістичним реалізмом, коли фестивалі та фонди віддають перевагу суспільно-політичним гаслам замість художньої виразності фільму. Манчевський зазначив, що зростав за комуністичного режиму в Югославії й бачив, як митців так званої «чорної хвилі» піддавали цензурі, тому закликає оцінювати твори виключно за їхнім змістом, а не біографією авторів.
Шлях стрічки до екрана був ускладнений тривалим конфліктом із державними органами. Манчевський повідомив, що потрапив до чорного списку після заяв про корупцію в національному кіноагентстві у 2020 та 2022 роках, після чого фінансування його проєктів було заморожене, а проти нього розпочали дискредитаційну кампанію. Режисер виграв два судові процеси проти відомства, довівши правоту за підтримки антикорупційних органів та міжнародних інституцій.
Документальний досвід і майбутній проєкт
Паралельно з судовими суперечками постановник зняв свій перший повнометражний документальний фільм під назвою «Добрі люди», присвячений трагедії під час пожежі в нічному клубі македонського міста Кочани. Проєкт був профінансований авторкою власним коштом, щоб уникнути будь-яких політичних спекуляцій, і вже встиг вийти в обмежений прокат та з'явитися в програмах європейських фестивалів.
Крім того, режисер розкрив деталі своєї наступної повнометражної художньої картини під назвою Homecoming, над задумом якої він розмірковував понад тридцять років. Сюжет зосередиться на історії чоловіка, який повертається додому, щоб померти, проте поступово знаходить прощення для самого себе.








