«Клаустрофобний атракціон»: з'явилися перші відгуки на трилер «Падіння кита» з Остіном Абрамсом

У соціальних мережах з'явилися перші глядацькі та критичні відгуки на напружений трилер про виживання «Падіння кита» (Whalefall) режисера Браяна Даффілда. Кінокомпанія 20th Century Studios провела серію допрем'єрних показів стрічки, зокрема урочистий гала-показ у Лондоні. Повноцінне ембарго на публікацію детальних рецензій кінокритиків діє до 14 жовтня, тоді як у широкий кінотеатральний прокат картина вийде вже 16 жовтня 2026 року.

Сюжет стрічки заснований на однойменному романі Деніела Крауса 2023 року. Історія розповідає про молодого чоловіка на ім'я Джей Ґардінер у виконанні Остіна Абрамса. Після смерті свого батька, якого зіграв Джош Бролін, герой вирушає на підводні пошуки його останків біля центрального узбережжя Каліфорнії. Під час занурення Джея ковтає гігантський кашалот, і дайвер опиняється в пастці всередині шлунка морського велетня. Маючи запас кисню лише на одну годину, хлопець усвідомлює, що суворі уроки та життєвий досвід батька є його єдиним шансом на порятунок.

Сценарій кіноадаптації Браян Даффілд написав спільно з автором першоджерела Деніелом Краусом. Окрім Остіна Абрамса та Джоша Броліна, до акторського ансамблю увійшли Елізабет Шу, Джон Ортіс, Джейн Леві та Емілі Радд. Для Даффілда це чергова помітна режисерська робота після схваленого критиками науково-фантастичного горору 2023 року «Ніхто тебе не врятує» та чорної комедії про дорослішання «Спонтанність» 2020 року. Він також відомий як автор сценаріїв до стрічок «Джейн береться до зброї», «Під водою» та «Любов і монстри».

Перші глядачі практично одноголосно відзначають чудову акторську гру Остіна Абрамса, для якого поточний період стає справжнім проривом у кар'єрі після нещодавньої ролі у фільмі за всесвітом «Resident Evil». Рецензенти зауважують, що акторові вдалося блискуче витримати весь тягар видовищного монофільму. Йому вдається переконливо передавати відчай і страх на екрані навіть в умовах, коли обличчя більшу частину хронометражу приховане підводною маскою та дихальним апаратом.

Більшість перших відгуків хвалять режисуру Даффілда за вміння вийти за межі простої сюжетної концепції «людини в киті». Глядачі описують перегляд як надзвичайно напружену й часом моторошну подорож через клаустрофобні, брудні та сповнені слизу сцени. Режисер майстерно нагнітає саспенс, поступово підвищуючи ставки щохвилини та демонструючи дедалі екстремальніші випробування для головного героя.

Окремої похвали заслужили візуальні ефекти та технічне виконання стрічки. Перші глядачі захоплюються якістю CGI-графіки та видатним звуковим дизайном, який підсилює ефект присутності всередині велетенської істоти. У зв'язку з цим аудиторія наполегливо радить переглядати трилер виключно на великих кіноекранах преміальних форматів, зокрема RPX, щоб повністю відчути масштаб задуму та звукову глибину.

Водночас стрічка отримала й певну частку критики за драматичну складову та темп розповіді. Частина перших оглядачів назвала сюжетну лінію стосунків батька й сина занадто сентиментальною, передбачуваною та перевантаженою шаблонами про сімейні травми, яка інколи сповільнює динаміку виживання. Також поодинокі відгуки критикують надто темну візуальну картинку в окремих екшн-епізодах і називають містичні акценти у фіналі дещо суперечливими та абсурдними.

Попри певні зауваження до емоційної складової, загальний тон перших реакцій залишається переважно позитивним. «Падіння кита» називають захопливим і незвичним представником жанру сурвайвал-трилерів, який поєднує клаустрофобний жах із сімейною драмою та остаточно закріплює за Остіном Абрамсом статус однієї з найперспективніших молодих зірок осіннього кіносезону.